Творчість дітей

«Гуртуймося, Братове – Українці!

Лиш через терни шлях веде 
до зір»

                         В. Шовкошитний

(Збірка віршів)

                                    Робота учасниці ХV

Всеукраїнського конкурсу учнівської

                                                              творчості, присвяченого 25-річчю

                                          Незалежності України,

                                             у номінації «Література»

                                                              учениці 6 класу  КЗ «Приморська

                                          ЗОШ І-ІІ ступенів №3»

                                                        Селігей Анастасії Сергіївни

Люблю дивитись я на небо,

як лине хмарка дощова.

Вона проллється – і на небі

веселка зійде край села.

Бо саме там дивлюсь я в небо,

Чекаю мить, коли земля

розквітне барвами й веселка

дійде до кожного села.

Всміхнеться сонечко привітно,

засяють золотом поля,

І в серці кожного озветься

моя веселка дощова.

Дівчата пісню заспівають

про рідний край, про солов’я.

З дощем оновлення чекає

вся наша стомлена земля.

ВЕСНА

Прийшла весна,

Весна прийшла!

Всім радість принесла.

Принесла барвінок

Й квітів повний збірок.

Разом із весною радію й я з тобою.

Радіє все навколо,

Весна кружляє в колі.

Настав час радості, добра.

Прийшла весна, весна прийшла!

КАЛИНА

Біля рідної домівки я калину посаджу.

Мине час, вона розквітне

Й розкаже всім, як я люблю

Мій рідний дім, свою родину

Й кохану неньку Україну.

Вироста моя калина, білим цвітом розквіта.

Я бачу це, і я радію,

Милуюсь нею і свято вірю,

Що так цвістиме моя країна,

Моя рідненька Україна.

Синє небо, жовті поля –

Бачу країну на прапорі я.

Калину бачу біля рідного дому

І пісню чую солов’їну, чудову.

Мій рід своє коріння має,

Його історію я ціную і вивчаю,

Бо, лише знаючи своє коріння,

Посієш у серце людей добра насіння.

Поглянь у віконце –

На городі виросло сонце.

Жовта голівка, міцна стебелинка.

Тягнеться, виростає,

Щодня поле вітає.

А в полі сестриця –

Росте золотава пшениця.

Пшениця зростає –

Хліборобові працю прославляє.

А батько сина навчає,

Що краще за рідну країну немає.

Немає кращої домівки,

Ніж та, де ростуть золотаві голівки,

Де росте червона калина

І пісня лунає солов’їна,

Де батько й мати

Тебе завжди чекають

І долі кращої тобі і країні бажають.

Тож зростай, як пшениця зростає,

І хай наша країна розквітає.

Я в полі квітів назбираю.

Букет мій – різних кольорів,

А ще я в коси повплітаю

Червоні стрічки, щоб світ майорів.

Піду я з квітами по полю,

Вклонюся ниві золотій,

Вклонюся праці хлібороба

І Батьківщині на завжди одній.

Закрила очі – і чую пісню,

Що краще пісні співака,

Відкрию – й бачу синє море,

Жовті хвилі, а пісня –

То співа моя душа.

Співає пісню, бо сьогодні

Яскраве сонечко зійшло.

Я йду по ниві, усміхаюсь,

Я з Батьківщиною вітаюсь.

Немає кращої пісні

За пісню солов’я.

За пісню українки,

Котру завжди чую я.

За пісню поля і пшениці

І пісню теплої водиці.

За пісню неба і калини,

За пісню милої дитини.

Бо наша ненька Україна –

Наймилозвучніша країна.

Не знаю я кращої країни,

Як рідна ненька Україна!

Блакитне небо, золотаві поля,

Сяє на прапорі наша земля.

Я хочу, щоб люди у нашій країні

Були щасливі і завжди єдині.

Бо в єдності нашій велика є сила,

Єднає народ наш любов до країни!

Нехай не великої, але все ж квітучої,

Славетної, вільної і живучої!

Україна – це квіти,

 Україна – це море,

Україна – це вся моя рідна земля.

Україна єдина, вона неповторна,

Бо ми живемо, як єдина сім’я.

Бо разом ми сила,

Бо разом ми воля,

Єднайся ж, країно моя!

Ми українці – єдина сім’я,

У нас одна на всіх земля!

Тож бережіть її, не ворогуйте,

Чуже ніколи не рахуйте!

Хай Україна наша процвітає,

Усе в нас є, всього нам вистачає,

Хай кожен це собі на вуса намотає!

Українського ми роду,

Нам немає переводу.

Українець – ти,

Українка – я,

Буде щасливою наша земля.

Жити будем у вільній, єдиній країні,

Для всіх і для кожного святій Україні.

Жити будемо так, як заповів нам Кобзар.

Як мріяв козак, і гуцул, і шахтар.

І незважаючи на всі негаразди,

Цвістиме мила моя Україна,

Бо в єдності нашій велика є сила!