Учителю! Вклоняюся доземно

Перед великим іменем твоїм.

Вже проростають ті маленькі зерна

Під поглядом, як сонце, золотим.

Учителю! Ти - наче нездоланність,

Крізь все просієш іскру доброти,

Що засвітить у серденьку дитячім

Вогонь священний розуму й краси.

Учителю! Невже ти не втомився

У юні душі класти щось нове!?

Для цього ти на світі народився,

У цьому є покликання твоє!

Учителю! Прекрасного ти гідний,

Бо вибрав у житті свою мету.

Від імені усіх скажу «спасибі»
                             За вашу працю вчительську святу.